Дівчинка і океан (прощання)
За морем ховається він-
Синій-синій, аж чорний
За гріхи не прощають провин-
Чи такий непокорний?...
Навіщо, за віщо - хто зна?
Чекає на нього вона...
...Тілки вітер, а більше нічого.
Більш нічого - від неба до Бога.
Навіть хвилі жахливо убогі...
Від кого,
до кого-
хто зна?
Простягнеться пісня сумна,
А в ній я не знаю,
А в ній я не знайду
Ні пекла, ні раю,
Ні кривди, ні правди-
Лиш сум
невпокорених скривджених дум...
Вона кине зірки, вона кине буття,
Полетить- не за ним-у життя!
(Опубликовано 26-Jun-04) Отзывы: 5
Ссылка: http://kotlet.net/article.php?story=200406251009113
Котлеты и Мухи: Начало | Автопилот: следующее!